Вивчено вплив вихідного співвідношення реагентів та концентрації води в системі на ступінь добування фтороводню з метою створення високоефективного технологічного процесу утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту, які містять інгібуючі домішки. Доведено, що швидкість добування фтороводню прямо пропорційна концентрації азотної кислоти та вихідному співвідношенню реагентів і обернено пропорційна вмісту ортофосфорної кислоти. Визначено оптимальні параметри процесу. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності.

Наведено результати дослідження процесу видалення йоду з водних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту шляхом переведення його в нерозчинні сполуки з подальшою фільтрацією. Вивчено вплив різних параметрів на ступінь видалення йоду. Показано, що швидкість видалення підвищується з ростом вихідного співвідношення нітрату кальцію та калію до йоду та концентрації азотної кислоти. Одержані результати можуть бути використані під час розробки технології переробки некондиційних йодвмісних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту.

Розглянуто залежність густини сумішей кислот від складу і температури. Показано, що густина розчинів знижується з ростом температури та вмісту води в системі. На основі експериментальних даних побудовано діаграми ізоденс та одержано математичну залежність.

Вивчено вплив технологічних і гідродинамічних параметрів на процес одержання розчинів азотного ангідриду в азотній кислоті. Показано, що ефективність колонки залежить від лінійної швидкості парів і щільності зрошення. Знайдено залежність числа теоретичних тарілок від щільності зрошення за умов постійної швидкості парів і визначено оптимальні параметри процесу.

Розглянуто питання переробки некондиційних йодвмісних розчинів концентрованої азотної кислоти та оксидів азоту методом ректифікації. Показано, що ефективність колонки залежить від лінійної швидкості пари, густини зрощення та концентрації азотної кислоти. Знайдено залежність кількості теоретичних тарілок від густини зрощення при постійній лінійній швидкості пари та визначені оптимальні параметри процесу ректифікації.

Наведено результати дослідження процесу виділення йоду з водних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту. Вивчено вплив складу розчину та часу його випаровування на ступінь виділення йоду. Показано, що швидкість виділення прямо пропорційна концентрації води у системі. На основі експериментальних даних одержано математичну залежність.

У результаті вивчення розчинності йоднуватої кислоти та йоду у водних розчинах азотної кислоти встановлено, що розчинність йоднуватої кислоти підвищується з ростом вмісту води та температури в системі, а розчинність йоду має мінімум за умови концентрації 70 %. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності. Одержані результати можна використати для розробки технології утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти й оксидів азоту.

Розглянуто можливі способи утилізації некондиційних розчинів. Показано, що під час повторного застосування розчини можуть бути регенеровані методом ректифікації, у разі відсутності споживання після попереднього добування фтороводню за допомогою реагентів перероблені в рідкі оксиди азоту і далі методом прямого синтезу в концентровану азотну кислоту та водний розчин азотної кислоти, який є сировиною для виробництва азотних та складних мінеральних добрив. Розраховано основні техніко-економічні показники схем переробки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л224.45-1

Рубрики:

Виробництво азотної кислоти з окислів азоту (прямий синтез концентрованої азотної кислоти)

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: тетраоксид діазоту, пружність пари, азотний ангідрид, нітруючі композиції
Індекс рубрикатора НБУВ: Г125.132.1

Рубрики:

Вугільні кислоти

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено взаємний вплив оксидів азоту на їх розчинність в азотній кислоті. Показано, що в потрійній системі є евтектичні точки, аналогічні точкам подвійних систем, які зміщуються назустріч одна одній, а існування максимумів свідчить про утворення хімічних сполук оксидів азоту з азотною кислотою. На основі експериментальних даних побудовано діаграми ізотерм та доведено недоцільність розділення компонентів потрійної системи шляхом охолодження та кристалізації.

Изложены физико-химические свойства меланжей на основе концентрированной азотной кислоты и оксидов азота, обобщены результаты теоретических и экспериментальных исследований сложных многокомпонентных систем, содержащих соединения фтора, фосфора и йода. Приведены способы утилизации йод- и фторосодержащих кислотных меланжей. Раскрыты теоретические основы процессов извлечения ингибиторов коррозии из растворов концентрированной азотной кислоты и оксидов азота. Охарактеризованы процессы извлечения фтористого водорода из кислотных меланжей АК-20К и АК-27П. Показано, что осаждение HF азотнокислыми солями алюминия кальция в значительной мере зависит от исходного соотношения реагентов, фтористого водорода и концентрации азотной кислоты в растворе.

Розроблено технологічні схеми та визначено параметри процесів одержання розчинів азотного ангідриду в азотній кислоті, які можна використати як нітрувальні агенти органічного синтезу за промислових умов.

Рассмотрен вопрос совместной переработки газов дистилляции и аммиака в аммиачную селитру. Показано, что с целью взрывобезопасного проведения процессов нейтрализации аммиака слабой азотной кислотой, повышения эффективности конденсации сокового пара и снижения выбросов вредных веществ в окружающую среду целесообразно подавать технический азот в линию после скоростных теплообменников. Определен оптимальный расход технического азота при различных соотношениях аммиака и газов дистилляции.

Предложена технологическая схема утилизации многокомпонентных растворов на основе концентрированной нитратной кислоты. Обоснованы оптимальные технологические параметры. Представлен процесс комплексного обезвреживания сложных химических соединений и его экологическая безопасность.

Предложены технологическая схема и технико-экономическое обоснование ректификации йодсодержащих водных растворов нитратной кислоты и оксидов азота. Аргументированы оптимальные технологические параметры, экологическая безопасность комплексного обезвреживания сложных химических соединений.

Приведены результаты исследования процесса термического разложения нитратной кислоты (НК). Установлен характер зависимости степени разложения от концентрации НК и температуры. Предложена математическая модель для описания процесса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л264.9

Рубрики:

Інші способи виробництва водню

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено принципову технологічну схему переробки систем на основі концентрованої нітратної кислоти, яка містить сполуки йоду. Запропонована схема надає змогу досягнути ступеня утилізації, що перевищує 99 %.

Розглянуто деякі аспекти хімічної технології та інженерії. Висвітлено питання теорії і практики отримання п'ятиоксиду динітрогену і складних нітруючих сумішей, як одного з перспективних напрямів розвитку азотної промисловості. Охарактеризовано проблеми отримання та використання оксидів нітрогену та нітратної кислоти в різних галузях науки і техніки.